Новини

Навчальний курс із онлайн-безпеки для студентів УАД

15 лютого 2023

З ініціативи нашої кафедри Українська академія друкарства долучилася до навчального проєкту з кібергігієни і дає змогу студентам пройти онлайн-курс та поліпшити свої навички безпечної роботи в інтернет-просторі.

Цей курс розроблено у Фонді цивільних досліджень та розвитку США разом з українськими національними експертами з кібербезпеки, за сприяння Державного департаменту США.

Онлайн-курс «Базові правила безпеки в цифровому середовищі» допоможе:

• дізнатися про основні загрози в інформаційному просторі та про те, яку небезпеку вони несуть;
• проаналізувати наслідки від успішної реалізації атак зловмисників;
• зрозуміти яка інформація є головною ціллю хакерів і чому її слід захищати;
• запам’ятати основні рекомендації щодо захисту власних даних, безпечного користування електронними пристроями та інформаційними ресурсами.

Курс складається з 11 навчальних анімованих відео-модулів (по 5–7 хвилин кожен) і загалом триває 60 хвилин. В рамках курсу, за допомогою інтерактивних вправ і практичних завдань, слухачі зможуть вивчити базові правила захисту інформації на мобільних телефонах, комп’ютерах та у соціальних мережах, визначити фейкові новини і поширені помилки користувачів в цифровому просторі та дізнатися, що потрібно робити, щоб запобігти впливам кібершахраїв.

Усі охочі студенти УАД можуть реєструватися на онлайн-платформі, ознайомитися з навчальними модулями та, за умови успішного проходження тесту, отримати сертифікат.

В сучасному світі, а особливо в умовах постійних інформаційних атак, питання кібербезпеки надзвичайно актуальні. Тож такий навчальний проєкт буде дуже корисним передусім активному онлайн студенству.

Студенти академії серед найкращих знавців української мови й літератури Львівської області

18 грудня 2022

Студенти Української академії друкарства вибороли три призові місця на обласних рівнях мовних конкурсів: дипломи першого і другого ступенів на Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика та диплом другого ступеня на Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка.

Українська академія друкарства щорічно бере участь у конкурсних змаганнях знавців української мови, і студенти щоразу демонструють добрі знання і творчі здібності.

Під керівництвом доцентки кафедри медіакомунікацій Оксани Левицької та доцентки кафедри ПР та журналістики Ірини Капраль студентки-журналістки спершу перемогли у відбіркових етапах в академії, а відтак посіли призові місця на обласному рівні.

В обласному турі ХХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика серед студентів закладів вищої освіти гуманітарного профілю перемогу здобули:

І місце — Юлія Корній (І курс, спеціальність «Журналістика»);

ІІ місце – Марія Дубина (ІV курс, спеціальність «Журналістика», освітня програма «Видавнича справа та редагування»).

В обласному турі ХІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка гуманітарного профілю переможниця:

ІІ місце — Юлія Корній (І курс, спеціальність «Журналістика»)

Переможниці візьмуть участь у всеукраїнських змаганнях, представляючи Українську академію друкарства. Пишаємося успіхами наших студентів і бажаємо подальших перемог!

Участь у науковій школі від Варшавського університету

1 жовтня 2022

Нещодавно, 12–23 вересня відбулася XXXII Східна літня школа від Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, у якій взяли участь молоді науковці з України, Болгарії, Білорусі та Узбекистану.

Серед учасників Школи була й доцентка кафедри медіакомунікацій Галина Листвак, яка презентувала дослідження про вплив Російсько-української війни на українські та польські медіа.

У програмі Школи молоді дослідники прослухали курс лекцій від провідних польських фахівців з історії, міжнародних відносин, політології, соціології, культури та літератури, а також долучилися до дискусій про ідентичність, проблемні питання історії та сучасні загрози, перед якими опинився світ.

Така міжнародна комунікація сприяє розширенню наукового кругозору та ефективнішому пошуку рішень для глобальних проблем.

Нові напрямки міжнародної співпраці: конференція «Книга в медіа – медіа в книзі»

1 липня 2022

На початку червня з ініціативи доцентки кафедри медіакомунікацій Галини Листвак, яка перебуває на стажуванні в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща) в межах Стипендійної програми ім. Лейна Кіркланда, між Українською академією друкарства та Університетом Марії Кюрі-Склодовської була підписана угода про міжуніверситетське співробітництво.

Угода передбачає співпрацю з метою міжуніверситетського обміну, а також спільну роботу у сфері науки, культури та освіти. Це може включати проведення спільних досліджень або викладацької роботи, реалізацію культурних програм, обмін науково-педагогічними працівниками, співробітниками адміністрації з метою розвитку взаємної співпраці, обмін інформацією, матеріалами, науковими публікаціями в сферах, що становлять інтерес в обох університетах, обмін студентами. Така співпраця може здійснюватися між окремими факультетами й кафедрами Університету Марії Кюрі-Склодовської та відповідними факультетами й кафедрами Української академії друкарства.

Особливо приємно, що заклади вже почали співпрацю в межах укладеної угоди і стали співорганізаторами фахової конференції.

Так, 29–30 червня відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція «Книга в медіа – медіа в книзі. Ринок – технології – споживання», яку Українська академія друкарства, а зокрема кафедра медіакомунікацій, мала честь співорганізовувати разом із Інститутом соціальних комунікацій та наук про медіа Університету Марії Кюрі-Склодовської, а також українськими колегами з Волинського національного університету імені Лесі Українки та кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Львівської політехніки.

Протягом двох днів конференції учасники – дослідники з понад десятка польських та українських навчальних закладів, практики та експерти видавничої справи – виступили з 58 доповідями про взаємовпливи книги та медіа, а також про культуру книги та її статус у сучасній медіасфері. Серед доповідачів також були 13 студентів, які представили доповіді про новітні явища, пов’язані, зокрема, з цифровизацією видавничої галузі, інноваціями у спілкуванні з читачами, маркетинговими трендами та промоцією книги.

Серед представників Української академії друкарства на конференції виступили: професор Надії Зелінській, доцентки Оксана Левицька, Галина Листвак, Лідія Піскозуб, старша викладач Ольга Ренн, а також випускниця кафедри медіакомунікацій Христина Астапцева та студентка Христина Процишин.

Дякуємо усім співорганізаторам за роботу та підтримку, а учасникам за цікаві доповіді та активність. Сподіваємося, що проведення конференції стане початком подальшої успішної та плідної міжуніверситетської співпраці.

Викладачка УАД – стипендистка Програми ім. Лейна Кіркланда

1 квітня 2022

Доцентка кафедри медіакомунікацій, канд. наук із соц. комунікацій Галина Листвак зараз перебуває на стажуванні в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща) в межах Стипендійної програми ім. Лейна Кіркланда.

На днях у рамках циклу вебінарів «Horyzonty Edukacji Medialnej, Informacyjnej i Cyfrowej» Галина Листвак провела для колег з Інституту соціальних комунікацій та наук про медіа Університету Марії Кюрі-Склодовської лекцію про український книжковий ринок в умовах війни, нові виклики, які перед ним постали і про те, що зараз можемо запропонувати світові.

Надзвичайно приємно бачити підтримку та інтерес професійної спільноти за кордоном – і можливості до потенційної співпраці, які вони відкривають.

Захист кандидатської дисертації Христини Астапцевої

8 лютого 2022

Вітаємо нашу аспірантку Христину Астапцеву з блискучим захистом дисертації «Феномен журналістики моди у дискурсі львівської преси (1853–1939 рр.)» (наукова керівниця роботи — професорка Надія Зелінська) на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 — журналістика.

Бажаємо нашій дисертантці подальших наукових успіхів!

В Українській академії друкарства визначили найкращих знавців української мови

11 листопада 2021

9 листопада в Україні щорічно святкуємо День української писемності та мови, що встановлений на честь Нестора літописця. Цього дня щорічно відбувається Всеукраїнський радіодиктант національної єдности, який цього року написав та прочитав випускник нашого закладу відомий письменник, перекладач та есеїст Юрій Андрухович. Цього ж дня стартує відбірковий етап Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

10 листопада відбулися відбіркові етапи конкурсів з української мови, які уже традиційно проводять кафедра медіакомунікацій та кафедра ПР та журналістики, а також викладачі кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Цьогорічні конкурси відбулися в дистанційному форматі, зважаючи на карантинні обмеження.

Філологічне журі, яке очолили доцентка кафедри медіакомунікацій Оксана Левицька та доцентка кафедри ПР та журналістики Ірина Капраль, визначило переможців конкурсів.

У відбірковому етапі ХХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика призові місця посіли:

І місце — Софія-Віра Коновал («Журналістика», ІІ курс);

ІІ місце — Марія Дубина («Журналістика», ІІІ курс), Катерина Бадьора («Журналістика», ІІ курс);

ІІІ місце — Єлизавета Видриган, Заніздра Єлизавета («Дизайн», І курс), Іван Легкун («Журналістика», ІV курс), Іванка Матвійчук («Інформаційна бібліотечна та архівна справа», І курс).

У відбірковому етапі ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка (гуманітарний профіль) переможцями стали:

І місце — Христина Лончина («Журналістика», ІІ курс);

ІІ місце — Єлизавета Білан («Журналістика», І курс);

ІІІ місце — Єлизавета Видриган («Дизайн», І курс).

Студенти-переможці візьмуть участь в обласному етапі змагань, представляючи Українську академію друкарства. У попередні роки студенти академії неодноразово здобували призові місця на обласних етапах обох міжнародних мовних конкурсів. Бажаємо цьогорічним учасникам натхнення й успіхів!

Відзначаємо ювілей видавця Івана Тиктора

22 жовтня 2021
Текст: Олександр Баличев
Світлини: Вікторія Журба

15 вересня відкрилася дуже важлива для Української академії друкарства виставка — «(Не)забутий Іван Тиктор: до 125-річчя від дня народження видавця», яку можна відвідати у Львівському музеї історії релігії.

Експозиція приурочена до річниці від дня народження Івана Тиктора, її відкрито під час щорічного Форуму видавців і було продовжено до кінця жовтня, завдяки зацікавленню відвідувачів.

Проєкт висвітлює видавничі та підприємницькі здобутки Івана Тиктора, знайомить з біографією видавця, життям родини Тикторів, експонує оригінали періодичних та книжкових видань, календарів, рекламних взірців, створює яскраве уявлення про пресо- і книговидавництво Львова 1920–1930 років на прикладі найбільшого українського видавничого концерну «Українська преса».

Іван Микитович Тиктор народився 6 липня 1896 року в с. Красному Львівської обл., отримав освіту в Рогатинській приватній гімназії, вступив до легіону УСС на початку Першої світової війни, був учасником польсько-української війни 1918–1919 рр., перебував у полоні, з якого був викуплений 1921 року. Відтак здобув комерційну та юридичну освіту та переїхав до Львова.

1923 року Тиктор заснував ілюстрований тижневик «Новий час», який швидко завоював популярність серед населення, з часом також розпочав видання низки інших часописів: «Народна справа», «Дзвіночок», «Наш прапор», «Комар», «Наш лемко». Часописи мали безкоштовні книжкові додатки, т. зв. серії «Бібліотек»: передплатник видань отримував, хоча й дешеві за друкарськими матеріалами, проте різноманітні науково-популярні, просвітницькі, художні твори у вигляді окремих, невеликих книжок. Авторами творів були українці: М. Возняк, М. Голубець, Д. Паліїв, С. Шухевич, також публікували переклади «сенсаційних» зарубіжних авторів: Ґ. де Мопассана, А. Дюма, Р.-Л. Стівенсона, Р. Біча та інших.

Під керівництвом Тиктора ці часописи сформували найбільший український видавничий концерн «Українська Преса», наклад якого у 1938 році сягнув понад сто тисяч примірників — вражаючий розмах вдалося досягти низькою ціною часописів та популярністю, напрацьованою за 15 років плідної праці.

Окремої згадки заслуговує серія видань «Історична Бібліотека» (1934–1939), яка виходила місячними випусками та становила 4 монументальних видання: «Велика історія України», «Історія української культури», «Історія українського війська» та «Велика всесвітня історія», останнє залишилось незакінченим. Ці праці мали найновіші для того часу дані історичної науки, які помітно доповнювали видання істориків минулих десятиліть.

Іван Тиктор — видатний підприємець, який спромігся досягти значних прибутків у сфері, де часописи існували виключно як дотаційні проєкти. Більше того, яскравою ознакою успіху є організація відділень в містах сусідніх регіонів та за кордоном для найшвидшого збирання журналістської інформації, що говорить про конкурентоспроможність компанії.

В реалізації виставкового проєкту взяли участь викладачі Української академії друкарства, зокрема ідея виставки та її концепція належить завідувачці кафедри медіакомунікацій професорці Надії Зелінській. Художнє втілення виставки здійснила доцентка кафедри графічного дизайну та мистецтва книги Ольга Борисенко. Над створенням виставки працювали також доцентки кафедри медіакомунікацій Галина Листвак, Оксана Левицька та Лідія Веремієнко і доцентки кафедри ПР та журналістики Ірина Капраль та Ольга Михайлович. Українська академія друкарства є офіційним партнером виставки.

Виставка діє до 31 жовтня — поспішайте її відвідати!

(Не)забутий Іван Тиктор: до 125-річчя від дня народження видавця

15 вересня 2021

У рамках проведення щорічного Форуму видавців у Львові, ми вшановуємо 125 років з дня народження ( 6 липня) видатного українського видавця Івана Микитовича Тиктора (1896-1982), що плідно працював на теренах Галичини та за її межами від 20-х років ХХ ст. Під час відкриття виставки Ректор УАД зазначив : «Діяльність Тиктора та створеного ним концерну «Українська Преса» (1923-1939) досі не має аналогів у вітчизняній видавничій практиці, а тематична всеохопність видань, широта їхньої читацької аудиторії та тиражні рекорди і сьогодні поставили б концерн в один ряд з найбільшими видавничими конгломератами світу.

Газети «Новий Час», «Наш Прапор», «Народня Справа», гумористично-сатиричний часопис «Комар», дитячий журнал «Дзвіночок», щорічні календарі «Золотий Колос», «Комар», «Календар для Всіх», книжкові бібліотеки – «Народна Бібліотека», «Українська Бібліотека», «Бібліотека «Нового Часу», «Бібліотека для молоді «Ранок» та ін., нарешті фундаментальні видання «Велика Історія України», «Історія Української Культури», «Історія Українського Війська» та багато іншого – сьогодні це золотий фонд української культури.

За правом зробленого – не лише для земляків, а й для українства у цілому – Іван Тиктор має посідати одне з чільних місць у переліку діячів, що суттєво вплинули на формування свідомої української нації, на виховання її колективного інтелекту, на розширення її представленості у світі.

Колектив Української академії друкарства з кінця 80-х років ХХ ст. цілеспрямовано досліджує видавничий доробок Тиктора і глибоко вшановує його діяльність, свідченням чого стали численні публікації науковців академії, у тому числі навчальний посібник «Видавнича справа та редагування в Україні: постаті і джерела (ХІХ – перша третина ХХ ст.)» (2002) та монографія «Іван Тиктор: талан і талант» (2007), уже традиційні (від 1996 р.) Тикторівські читання – науково-практична конференція із залученням українських та європейських фахівців, відкриття меморіальної дошки на початку вулиці Івана Тиктора у Львові (2016), створення Тикторівського маршруту на Літературній мапі Львова (2018) тощо. Багато для увічнення пам’яті Тиктора роблять і його земляки з с. Красного Буського району, де досі мешкають родичі видавця.

Проте і сьогодні немає впевненості, що подвижницька діяльність Тиктора, бодай у загальниках, відома народові, задля якого він жив і працював, та належним чином поцінована державою, до створення якої він, у свій спосіб, був причетний. Окремі ж кроки з історичної реабілітації Тиктора та справи його життя, з вивчення його досвіду, пропаганди кращих проєктів ще й досі не набули ознак системності та є радше регіональними – попри всі спроби піднести їх на загальнодержавний рівень.

Майбутнє 125-річчя від дня народження Тиктора дає хороший привід для об’єднання зусиль науковців, видавців, громадськості для гідного, на всеукраїнському рівні, вшанування цього справжнього українського патріота. У межах відзначення ювілею вже проведено Шості Тикторівські читання у статусі міжнародної наукової конференції, готується виставка видань концерну «Українська Преса» та тематичних плакатів і багато інших заходів.

Особливе місце у цьому переліку займе ювілейне видання, присвячене видавцеві, над яким упродовж кількох років працювали науковці Української академії друкарства. Це двотомник, у першому томі якого всебічно представлено феноменальну як на свій (так і на наш!) час видавничу діяльність Тиктора, а в другому – систематизовано, прокоментовано і, таким чином, уведено в сучасний контекст передмови до видань Тикторової «Української Бібліотеки», що становлять самодостатню, не залежну від творів, яким вони передують, цінність для сьогоднішнього читача. Видання з ексклюзивним дизайном, великим обсягом ілюстративного матеріалу та елементами «доданої реальності» (з виходом на youtube-канал) як данина пам’яті Великому Видавцеві має водночас демонструвати зрослі технологічні можливості сучасної видавничої галузі, відтак воно уявляється достатньо витратним.

Надія Зелінська: 125-річчя Івана Тиктора як привід для роздумів

6 липня 2021

Сьогодні вшановуємо 125-літній ювілей нашого улюбленого видавця Івана Тиктора.

Ділимося з вами доповіддю, яку з нагоди круглого столу на Тикторовій малій Батьківщині підготувала доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри Надія Зелінська.

День книги в УАД

23 квітня 2021
Текст: Христина Процишин

Ось уже протягом 25 років світ святкує міжнародний День книги та авторського права 23 квітня. Хоч офіційно це свято ООН затвердила 1996 року, традиція відзначати його в деяких країнах існувала й раніше. Так, 1923 року в Іспанії валенсійський письменник Вісент Клавел Андрес запропонував саме 23 квітня вшановувати як день смерті творця Дона Кіхота – Мігеля де Сервантеса. А 1926 року іспанський король Альфонс ХІІІ підписав декрет про святкування Дня іспанської книги. Традиція дарувати в цей день квіти виникла в барселонців, які 1931 року на грандіозному книжковому ярмарку презентували покупцям книжок троянди.

Окрім Сервантеса, в цей день також згадують про роковини смерті Вільяма Шекспіра, Інки Гарсіласо де ла Веги, Михайла Коцюбинського та дні народження інших відомих письменників, як-от француза Моріса Дрюона, ісландця Галлдора К. Лакснесса, росіянина Володимира Набокова. З українських письменників уродженцями цього дня є Григорій Тютюнник, Василь Земляк, Олександр Гаврилюк, Василь Кухта, Андрій Курков.

Цікаво, що від 2001 року з ініціативи мадридських книговидавців ЮНЕСКО проводить щорічний відбір Світової столиці книг і саме 23 квітня обрані міста набувають свого нового статусу. Такими центрами вже побували Мадрид (Іспанія, 2001), Олександрія (Єгипет, 2002), Нью-Делі (Індія , 2003), Антверпен (Бельгія, 2004), Монреаль (Канада, 2005), Турин (Італія, 2006) тощо. Цього року Світовою столицею книг обрано грузинську столицю Тбілісі. Святкування відбудеться під лозунгом «Ок. Твоя наступна книга — це..?» і буде зосереджене на використанні сучасних технологій як потужних інструментів поширення читання серед молоді.

Тим часом технології допомагають відзначати це свято й нам. Запрошуємо всіх охочих до участі в онлайн-події, яку студенти кафедри медіакомунікацій організовують в Українській академії друкарства з нагоди Всесвітнього дня книги та авторського права.

У програмі запланована тематична Kahoot-вікторина та призи переможцям, презентація блогу бібліотеки УАД і творчий вечір, на якому студенти зможуть прочитати власну поезію чи прозові твори, заспівати чи заграти на музичному інструменті – словом, усе, що завгодно.

6 травня о 16.00 збираємося за посиланням. ID зустрічі: 837 9922 1895, пароль: denknyhy. Зареєструватися для участі у творчому вечорі можна у формі. Інформацію про авторів збираємо заздалегідь, щоб сформувати орієнтовну програму і надати всім охочим віртуальний мікрофон.

Запрошуйте друзів та до зустрічі онлайн! Святкуймо і читаймо разом!

Захист кандидатської дисертації Анастасії Чубрей

30 грудня 2020

Один із найприємніших підсумків року – захист дисертації нашої аспірантки Анастасії Чубрей, що відбувся 22 грудня у Київському національному університеті культури і мистецтв.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій присвячена театральній тематиці галицької преси міжвоєнного періоду.

Вітаємо нашу дисертантку і бажаємо успіхів та нових наукових звершень!

Захисти магістерських робіт

30 червня 2020

На завершення 2019/2020 навчального року відбулися захисти кваліфікаційних робіт магістрів освітньо-наукової програми «Видавнича справа та медіакомунікації» (спеціальність 061 «Журналістика»).

Вітаємо нових фахівців!

Захисти бакалаврських робіт

25 червня 2020

24 червня 2020 року відбулися захисти кваліфікаційних робіт бакалаврів освітньої програми «Видавнича справа та медіакомунікації» (спеціальність 061 «Журналістика»).

Вітаємо нових фахівців!

Презентація освітньої програми

9 червня 2020

9 червня 2020 року відбулася зустріч студентів-першокурсників із викладачами кафедри та презентація освітньої програми «Видавнича справа та медіакомунікації» (спеціальність 061 «Журналістика»).

Своїми враженнями від видавничого фаху також поділилися головна редакторка видавництва «Пабулум», координаторка проєктів Центру літературної освіти «Літосвіта», стейкхолдерка освітньої програми Ірина Осадчук та випускниця спеціальності, редакторка видавництва «Ukrainian Assembly Comix» Руслана Коропецька.

Відкрита онлайн-лекція

19 травня 2020

19 травня 2020 року о 12:20 відбулася відкрита онлайн-лекція старшого викладача кафедри Лілі Івасенко на тему «Робота редактора над книжковими ілюстраціями» зі студентами групи Р-21.

Науково-практична конференція «Сучасні інформаційні війни: загрози, проблеми, протидія»

27 листопада 2019

Нещодавно в Українській академії друкарства відбулася конференція, присвячена сучасним загрозам в умовах гібридної інформаційної війни. Серед доповідачів – як викладачі, так і студенти академії.

1. Російська гібридна агресія, Миклушка І.З., к.т.н., доц. кафедри інформаційних мультимедійних видань.
2. Напрями російської гібридної агресії, Берест І.Р., д-р. іст.наук., доц. кафедри інформаційної, книжкової та бібліотечної справи.
3. Інформаційні війни: видавничий вимір, Зелінська Н. В., проф. каф. медіакомунікацій, д-р філолог. наук.
4. Російська інформаційна агресія проти молоді України: на прикладах мас-медіа і соціальних інтернетмереж, Берест Р., студент гр. РК-41.
5. Правове регулювання інформаційної безпеки, Кравчук С.М., ст. викладач сусп.-гум. наук.
6. Механізм впливу інформаційної атаки на прикладі «Справи Марківа» в Італії, Савчук Г.М., доцент каф. інформаційної, бібліотечної і книжкової справи, канд. іст. наук.

Зустріч із Антоном Санченком

20 вересня 2019
Текст: Леся Савчак

20 вересня до Української академії друкарства завітав письменник, перекладач, засновник видавництва «Електрокнига» та книгарні першодруків ім. Швайпольта Фіоля – Антон Санченко.

Відомий видавець поділився досвідом видання електронних та паперових книг, розповівши про переваги та недоліків обох форматів. Студенти та викладачі академії довідалися про прикру статистику піратства у сфері електронного книгорозповсюдження, що перетворює цю діяльність у нерентабельний бізнес. Втім, було відзначено низку переваг електронних видань основними із яких є зниження витрат на палітурні матеріали та книжкові блоки.

Багато цікавого змогли почерпнути редактори академії, оскільки у ході зустрічі було відзначено особливу цінність редактора при виготовленні будь-якого видання. Керівник видавництва розповів про довгий та клопіткий шлях реалізації власних видавничих проектів та внесок у роботу кожного члена видавничої команди.